Методи внесення добрив і терміни

Добрива є речовини, які можуть бути органічного та неорганічного походження. Їх використання необхідно для додаткового живлення рослин.
 
Серед органічних добрив виділяють: компости, гній, торф, пташиний послід, зелені добрива. Внесення їх у ґрунт сприяє поліпшенню структури грунту, фізичної стиглості, водонепроникності. В результаті грунт насичується органічними речовинами, стає більш пухким і теплим, знижується кислотність.
 
Неорганічні добрива, або як ще прийнято називати, мінеральні, поділяються на два види, рідкі та тверді. Серед твердих добрив виділяють фосфорні (мука фосфорна), калійні (сульфат калію, хлористий калій), азотні (аміачна селітра). Зараз налагоджений випуск комбінованих добрив.
 
Для того, щоб на ділянках і в садах правильно організувати систему добрив, необхідно чітко розуміти конкретні потреби рослин. Щоб правильно вирахувати дози елементів підгодівлі, слід розрахувати, яка кількість буде потрібною рослині на рік. Крім цього, важливим є і фактичний винос, тобто скільки елементів живлення отримає рослина з саду. Це відбувається в результаті обрізки гілок, збору врожаю.
 
На кількість, яку отримає кожна рослина, впливає не тільки його вміст у грунті, а й багато інших чинників, наприклад, фази розвитку рослини, сезон року. Підвищена кількість поживних елементів рослині потрібна в період цвітіння. На зимостійкість буде впливати калійне і фосфорне живлення. Велике значення для врожаю матиме харчування ближче до кінця літа.
 
Реакція на різні види підгодівлі у рослин відрізняється. Так, наприклад, на калійні і фосфорні сполуки рослини реагують значно слабкіше, ніж на калій і азот. З цієї причини внесення калійних добрив виробляють восени в підвищених кількостях. Навесні дози повинні бути невеликими.
 
Займаючись удобренням грунту, необхідно стежити, щоб всі складові вносилися в ґрунт вчасно. Рослина протягом усього зростання повинна бути забезпечена необхідними поживними речовинами. Тільки при правильній організації системи можна домогтися якісної продукції і досить високого врожаю.
 
Закладати добрива слід у вологий шар грунту, на глибину приблизно в 15-20 см. Саме в цьому місці відбувається активна діяльність кореневої системи. Якщо добрива будуть вноситися на незначну глибину, до 5 см, бажаного результату вони не принесуть. В такому випадку корисні речовини будуть просто перебувати в висушеному шарі.
 
Серед способів внесення добрив вибирають локальний, при якому добрива закладають в грунт у вигляді гнізд, стрічок або вогнищ, і спосіб звичайної закладення в грунт за допомогою грабель або міні-плуга.
 
Внесення поживних компонентів методом розкидання не рахується ефективним. В такому випадку корисні речовини будуть нерівномірно розподілені по ділянці, а також можуть не надавати потрібного дії за рахунок того, що будуть знаходитися в сухому шарі на поверхні грунту.
 
Локальне внесення добрив дає можливість розміщення добрив на необхідну глибину, в місце, де розташовуються коріння рослини. За рахунок цього значно полегшується засвоєння внесених речовин. Змішування з грунтом при локальному внесенні не відбувається, необхідні поживні елементи розташовуються близько до кореневої системи, а значить їх використання виявляється більш ефективним. Крім того, внесення добрив локальним способом вважається раціональним та економним, а також здатним активізувати мікробіологічну діяльність.
 
Локальний спосіб підрозділяється на гніздове внесення, рядове, стрічкове, міжрядне, кореневу підгодівлю. Розподіл добрив проводиться концентрованими вогнищами, більшою мірою стрічками певної ширини, які закладаються в грунт за допомогою спеціальних інструментів.
 
Коренева система рослин помітно краще розвивається в збагачених грунтах. Локальне внесення добрив позитивно впливає на рослини, сприяє їх більш швидкому розвитку. Це особливо важливо для рослин, які мають укорочений вегетаційний період, наприклад, морква, буряк.
 
Добрива можна розміщувати близько до овочів, а також і далеко розміщувати не рекомендується. Саме стрічкове внесення добрив може гарантувати фіксоване розташування. Більш правильним вважається розміщення стрічок глибше насіння на 2,5-7,5 см, а також в сторону на 5-6 см.
 
За способами внесення добрив садівники зазвичай виділяють основні добрива, підживлення, заправки грунту.
 
Заправка грунту являє собою досить глибоке закладення добрив з використанням плуга, а також через перекопування на глибину багнета лопати.
Підживлення можуть бути кореневим і некореневим. Некореневим є обприскування рослин в період їх вегетації спеціальними слабкими питаннями. Кореневі підживлення на увазі закладення в грунт і полив для активного зростання.
Основне внесення проводиться до посіву або при самому процесі посіву рослин.

На тривалість дії добрив впливають різні чинники. Серед них доза добрив, рухливість речовин в грунті, властивості грунту. Самим рухомим елементом вважається азот. Зазвичай фосфорна кислота з’єднується з іонами алюмінію, кальцію, заліза, наявними в грунті, після чого переходить в солі. З цієї причини кислі грунти підлягають вапнування. Калійні добрива тримаються саме в тому місці, де вони були внесені.

 
Допосівними добривами вважаються ті, що вносяться в грунт щороку під лопату або оранку. Зазвичай це відбувається ранньою весною або восени. Такі добрива будуть живити рослини протягом усього періоду вегетації. Однак такий заправки грунту не завжди буває достатнім. Основні добрива здатні покращувати верхній шар грунту, насичувати рослини під час їх інтенсивного росту і розвитку. Відмінним рішенням стає органічна підгодівля. Це може бути компост, гній, зелені добрива. Також добре підходять азотні, калійні, фосфорні добрива.
 
Підживлення часто застосовують для рослин, які вже тривалий час ростуть на одному і тому ж місці. За цей час ними відчужується з грунту поживні речовини. Підживлення вважається своєрідним доповненням до основного удобрення. Найчастіше їх виконують в стадіях активного росту. Внесення підгодівлі в стані спокою не рекомендується.
 
Підживлення мають підрозділ на кореневі і некореневі. Кореневе підживлення передбачає внесення речовин в грунт, в такому випадку засвоєння виконується корінням рослини. Некореневою підгодівлею називають обприскування рослин.
 
Коренева підгодівля може вноситися наступними способами:

  • поширення сухих добрив по полю без виконання закладення в грунт;
  • поширення сухих добрив із закладенням в грунт з використанням спеціальних інструментів;
  • внесення водних розчинів при поливі.
share post: